ЗЕЛЕНІ ОЧІ

Та дівчина з зеленими очима –
Зеленими, мов ряска у ставку –
Мій дивний сон - розчинений спочинок
Танцює вальс, звільняючись від пут.

Розплатує струмка сріблясте лезо
На рвані клапті землю лісову,
І ніч, така пронизливо твереза
Складає в кошик п’яну сон-траву.

Співає вітер хмаркам колискову,
І плаче, бо йому бракує слів,
І падають сніжинки кольорові
Із райдужних замислених мостів...

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко