ЗЕЛЕНА НІЧ

Зелена ніч мене приспати хоче,
І спрагло я смакую млосний хміль,
Яким ущерть наповнились ті очі,
В передчутті прозорої зими.

Я так слухняно зрадила покору...
Смішливий вітер рвав забуті дні,
І обгортав сріблястим сині гори
На честь мою мінливий лицар-сніг.

На честь мою той сніг складав кантати
І сік бурульок чемно підливав...
А ти - кого хотіла обійняти,
Мов щит, до мене виставив слова.

Ти знищив все, що нас могло єднати,
Вуста твої – сухий вівтар імли,
А очі, де пишалась дика м’ята,
Вже кольору суглинку набули.