ЗАКОХАНИЙ ПИЛ

Милується пил у свічаді собою,
І мислить, що він – золотий...
Він хоче сподобатись – болем, любов’ю –
Так хоче сподобатись їй.

Та тільки вона так байдуже здійняла
Закоханий пил до зірок...
І порохом небо нічне припадало,
Зелене, немов огірок!