ОСІННІЙ ДЕНЬ

Осінній день, напоєний дощами,
Сповитий сумом млосних безнадій,
Гортає він листи моїх печалей
І сторінки давно забутих мрій.

Їх зраджено. Принесено у жертву
Мамоні та буденній суєті,
Розтрощено, понівечено, стерто
На жорнах всіх обов'язків пустих.

Та десь є ти. Далеко, так далеко -
Не дотягнутись втомленим рукам,
І на весні зів'є гніздо лелека
Не там, де я хотіла, ой, не там.

Я просто божеволію від тебе,
Твій голос - блюз іскристого вина,
Розхристане та сутінкове небо
Мов погляд Бога, груди розтина.

Не краще днів сумні осінні ночі,
Вологі, темні, мов забутий рай...
Ти йдеш? Ну що ж - бери собі, що хочеш,
Лиш серденько моє не забирай.