НА СЕРЦІ ВИБИТО ЛЮБИ

На серці вибито “люби” –
Це клич прийдешньої доби,
Це поцілунок світлячка,
Це ніч, шалена і м’яка.

Сопілки ніжний перелив –
Так відгукнулося “любив”,
Сміх перламутрових небес –
“Завжди кохатиму тебе”.

Постукав вітер у вікно –
Він крутить жнив веретено,
Ціпами срібними дощі
Молотять ниви і кущі.

Солодка, як твої вуста,
З гілляч малина обліта –
А на моїх вустах – печаль...
Я не скажу тобі “прощай”

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко