МРІЯ

Який би був прекрасний світ –
А в ньому я і ти...
Але між нами тільки лід,
І спалено мости.

І ти – чужий, і я – чужа,
Твоєю не була,
А душу їсть облуд іржа –
Я спалена дотла.

Вогонь незграбного “прости”
Знов душу обійма...
Далеко – я, далеко – ти,
А поруч лиш зима...