МЕРЕЖИВО

Слів твоїх мереживо ще в мені живе
Світ п’янкий розсиплеться, вистрибне з води,
Буде смак черешневий, буде Єзавель, 
Завжди мокрі китиці роздирають дим.

Кращим не повторюють, що вони – самі,
Кращі в серці мешкають, там їх дім і стіл...
Буде квіт черешневий, пелюстки зими,
За поріг безмежності ти мене прости...

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко