ЛИСТ ВІД ЯНГОЛА

Напише янгол прикрого листа
На хмарці – і доправить з голубами,
Благовістить, що судний день настав
Зів’ялих квітів шерхлими губами.

Мій бідний янгол – любить він мене,
Любити – це у янголів робота!
Танцює ніч - судомна дрож рамен
Блищить та захлинається від поту.

Це - дивний суд; його чарівна суть
У вироку, якого не існує...
І душ людських сплюндровану красу
Покриє омофором "алілуя".

Вина – це біль. Я зболена ущент,
Чужі гріхи – як нерозумні діти,
У тихім сяйві зраджених очей
Не навчені прощати та любити.

А ти, моє згорьоване дитя –
Чому для себе милості не просиш?
Впадає день у річку забуття,
Між нами - небо глибиною в осінь.