ЛЬВІВСЬКІ ЗАМАЛЬОВКИ

Бруківку, листя та клубок доріг
З твоїх повернень дивними вузлами
Приніс мені той ніжний спалах – сніг,
Хрусткий, мов спиць поламаних в’язання...

Сплетіння доль – це хто пожартував?
Сплетіння снів, невидиме, як стогін...
Давно пожовкла й скулилась трава,
А осінь знов розплутує тривоги.

В багряних шатах, шитих золотим,
Вона сміється листям шурхотливим...
Клубок доріг, який не розплести,
Лише пройти під спів гортанний зливи...