КАВА

Поворожи мені на каві –
Щоб ти торкнувся рук моїх,
Загусне темрява ласкава
Над передбаченням доріг.

Поворожи мені на каві,
Та перше сам її звари –
Прибились зорі кучеряві
До наших теплих вечорів.

Гірчать між вуст розтерті трави,
В твоїх очах – осінній дощ...
Поворожи мені на каві,
І щось містичне напророч.

Стікає ароматна лава
По білих стінках – до небес...
Поворожи мені на каві,
Скажи, що я люблю тебе!

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко