ГОМІН

Щось гомонить... а гомін той - відлуння
Пекучих слів, що вмерли у тобі...
І блискавка, мов тріщина безумна,
Знов розтинає неба голубінь.

І те ганьба, що ти злякався слова,
І те ганьба, що я тебе люблю...
Люблю тебе, такого... боязкого,
Мов м’ятний смак росистого жалю.