ГЛЕВКИЙ СВІТ

Вже морок розповзається глевкий,
Цілує шибки зболених осель,
І стеляться, мов ріки, рушники
Під ноги недоспіваних пісень.

Вже повінню набухли жили днів,
І стріхи роз’їдає мертвий дощ...
Скажи мені, чи ти весною снив,
В полоні заметільних білих площ? 

Вже вітер розкидає, наче хмиз,
Сухі, тріскучі стежки та шляхи,
І чути плач минулої зими,
Розтертої на сніжні порохи...