БОЮСЬ...

Боюсь, що я тебе кохаю,
Сміються Боги – як завжди,
Торує небо шлях до раю
В пустелі краплями води.

І промальовує веселка
Незриму янгольську ходу,
І б’ється семибарвне серце
В руках порожнього "ти – друг".

Мою приречену самотність
Сповиє ніжно мішура,
Коли затихне сивий злотник
Над діамантами утрат.

Я у чужім, далекім краю -
Сама на острові скарбів... 
Боюсь, що я тебе кохаю,
І отже, я не друг тобі.