БАНАЛЬНО

Банально? Так. Любов моя звичайна,
Вона для когось навіть запроста...
Твоє ім’я, немов святе причастя,
Беруть сухі, знекровлені вуста...

Банально все – безсонні ночі, зорі,
На честь твою я називаю їх –
І очі ці, пекельно бірюзові,
Лагуна в морі надвисоких лих.

Це вже було. І буде достобіса –
Повік банально крутиться земля –
Зав’язка, кульмінація, завіса,
І ти – король у ролі короля.

Розквітлий день залишиться у квітні,
Впаде полуда з яблунь, мов роса,
А очі ці - пронизливо-блакитні,
І чисті. Як над раєм небеса.