ЗНОВУ ПАНУЄ ТИША

Знову панує тиша,
Там, де всевладдя чар,
Там, де квітучі вишні
Білим вогнем гірчать.

Зорі, як сльози сирні,
Масно блищать з небес...
Винна. І смак цей винний
Терпко зігрів тебе.

Я не рахую миті,
Я не тривожу дні…
Тиша втекла крізь сито –
Те, що сплели пісні.

Танули у бурштині
Думи мої земні…
Падав на землю синю
Сивий від болю сніг.

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко