ЗНОВУ ПАНУЄ ТИША
Знову панує тиша,
Там, де всевладдя чар,
Там, де квітучі вишні
Білим вогнем гірчать.
Зорі, як сльози сирні,
Масно блищать з небес...
Винна. І смак цей винний
Терпко зігрів тебе.
Я не рахую миті,
Я не тривожу дні…
Тиша втекла крізь сито –
Те, що сплели пісні.
Танули у бурштині
Думи мої земні…
Падав на землю синю
Сивий від болю сніг.
|