Я ТАК НЕ ХОЧУ

Я так не хочу, щоб минало літо...
Я так не хочу... а воно вже йде...    
І усмішка, немов зів'ялі квіти
Лягла йому на личенько бліде.

Я так втомилась жити в порожнечі,
Де замість слів - остуда та вітри,
Я в колі тім, де неможливість втечі
Сама унеможливлює розрив.

Старий мій сон, добряче глумом битий,
Лоскоче груди м'ятними крильми...
Я так не хочу, щоб минало літо...
Воно вже йде. А я боюсь зими.