ВУЖИК

Мені болить твоя байдужість,
Всі прораховані слова...
А в грудях знов кублиться вужик,
Мене він спрагло допива.

І ось я - капсула порожня,
Я - тільки форма, пустка, тінь...
Мені болить твоя вельможність
В очницях звужених судин.

На цих вустах, від крику стертих,
Конає божевільна мить,
Мені болить твоя відвертість,
Мені - болить. Мені болить...

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко