ВСЕ ТАК, ЯК ТРЕБА

Чому болить моє потішне серце?
Все так, як треба – ти моїм не був,
Пекуче літо жадібно сміється,
Сльозами висіваючи журбу.

На віск ворожка-липа виливає,
П’янку, безжальну правду - переляк,
Все так, як треба – у забутім раю
Уже давно не орана земля.

Ледачий раб обридлого сеньйора,
Складає міст з уламків дивних мрій...
Чому болить бодай найменший порух?
Це все так хибно. Те, що ти – не мій.

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко