ВРЯТОВАНІ

Врятовані. О, грішне місто Лева,
Це ти туманом звабило мене!
Дощем сповита, плаче королева
Над почтом слуг: примар, розлук, тіней.

Той срібний плач, пронизливий, мов вістря
Усіх, колись гартованих, мечів,
Мов поклик твій, засмучений та чистий,
О, місто Лева! Міст правдивих снів!

І Лев, що спить, безпечний, та не зовсім.
Він грішний – так, і велич там, де гріх
Фарбує жовтим розбишака-осінь
Бруківку, листя та клубок доріг.