ВІН  -  ЗМІЙ-ПЕТЛЯ

Він - змій-петля, що заповза в кватирку,
Чарують рухи звивистих кілець,
І згаслий день гойда в долонях зірку,
Розпечену, мов з печі буханець.

Він – вирок твій, підписаний наосліп,
Терновий квіт, розквітлий навмання,
Він – тінь, яка існує безвідносно
Тебе, землі і сонячного дня.

Він – вузлувате, скорчене коріння,
Артритне гілля вікових дубів,
Твоє, давно загублене сумління -
Його приспати серпень не зумів...

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко