ТИ ПРЕКРАСНА

Ти прекрасна, неначе ранкова зоря,
Чиста, юна, мов щойно народжений сніг,
Ти цариця – та поруч немає царя,
Навіть князя нема – поможи йому Біг. 

Поруч тільки холопи – немає бояр,
Обладунки та лицарів вкрила іржа,
Чи вершина гори зависока твоя? 
Чи занадто невинна у тебе душа?

Що ні рівні до пари не можеш знайти,
Ні опертись на когось у хвильку скрутну…
Ти – цариця, та тільки… де властвуєш ти?
І над ким? І чи знаєш ти владу саму? 

Свої сили марнуєш, і плачуть моря –
Їхні сльози солоні все падають з хмар…    
Ти прекрасна, неначе ранкова зоря,
Ти цариця, та поруч з тобою не цар…