ТОБІ...

Скажи мені, якщо ти чарівник,
Чому ти став моїм розчаруванням?
В твоїх очах ілюзія весни,
Палка вимога данини та дані.

Причарував – хоча не знав про це,
Мої бажання кригою взялися,
Сніг догорів, і звузилось кільце,
Я – бранка мрій, що так і не збулися.

Заручниця пустих стражденних снів,
Що ти мені навіяв того літа...
Та осінь йде, і холодно мені
Від марних спроб ізнов тебе зігріти.

Відлуння тиші п’ю з холодних вуст,
Сміюсь – а серце болем заливає,
Я не тебе – я вже себе боюсь,
І ще – того, що я тебе кохаю.