ТАНЦІ У МАСКАХ

Ларисі Денисенко присвячується
Вірш написано під враженням від її роману
«Танці у масках»

Я попрошу в червоних маків
Собі солодких чорних снів…
В танку знекровлюються маски
І сходять жадібно на спів.

Такі опікливо-тривожні,
Такі беззахисно-тремкі,
Що їх лякає неспроможність
Торкнутись власної щоки.

Вони лягають сивим димом
На потривожені дощі…
Зміяться тріщини – судини,
На порцеляновім плащі.

Спливає ніч. Відходять біди,
Безсило блякне сизий гнів…
А чорні маки, мов сновиди,
Дарують лиш червоні сни.