СЬОГОДНІ ДОЩ ПАХТИТЬ БОЛОТОМ

Сьогодні дощ пахтить болотом,
Як пес, облизує мости,
Бринить в одній тривожній ноті
Сліпуча крапля чистоти.

Бринить, зривається – і в’яне,
Під зойк розлючених пустель...
Твоє кохання бездоганне,
Таке стерильне – і пусте.

Таке обібране – до нитки,
Я в ньому – образ. Для краси…
Латають хмари синю свитку
Густих смерекових лісів.

Тремкий розплавлений світанок
Рожевим гори полива...
Ти говорив мені про рани –
Які обскубані слова!

Вирують в урвищах тумани,
Мов змії, в’ються між дерев,
Твоє кохання безталанне,
Тому – ніколи не помре.

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко