СОН

Я буду марити тобою,
Я буду снитися тобі,
Прийду у білому сувою,
У снігом витканій журбі.

Прийду на мить – таку коротку,
Як подих твій, твоє ім’я,
І розфарбую кожну нотку
У переливах солов’я.

Торкнусь очей твоїх вустами,
І гляне сум з-під довгих вій,
Я стану першими словами,
Які ти скажеш вранці їй.

Я буду мріяти про тебе,
Бо мрія – це душі стерня.
Жорстоко ошукало небо
Моїх безкрилих пташенят.

Полощуть верби довгі коси
У люстрі зраджених надій…
Я буду думати про осінь,
Бо ти залишився у ній.