СОЛОДКЕ ЛІТО

У погляд свій ти вплів солодке літо,
Троянди сік омив твої вуста –
І ти мені наказуєш "любити" –
Яка свята, пекуча простота!

Твоє ім’я – давно моя молитва,
В твоїх очах – чистилище надій,
Я йду по лезу правленого світла
Туди, де ти ніколи не ходив.

І не ходи. Тобі туди не треба.
Там буду я - в намисті теплих сліз,
Там буде сич, ображений на небо,
Яким вночі він ледве не осліп.

Там буде сніг – зухвало соковитий,
Відлуння болю в срібній далині,
А ще – любов, котра вплітає квіти
У серце розтривожене мені...

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко