СКАЖИ

Скажи, чи ти хоч думаєш про мене?
Хоч іноді, хоч трохи, мимохідь?
Вплітаються загублені знамена
В неквапний поступ втрачених століть.

Скажи, чи я у снах твоїх буваю?
Відлунням, тінню, краплею роси...
Скажи мені, розкраяний мій раю,
Чого в самотніх янголів просить?

Скажи мені, чому порвались струни,
Чому мій сум тривогу покохав?
І ще скажи, чому твій поцілунок
П’янить мене, мов дух карпатських трав?
 
Блищать лукаво зорі-намистини,
На довгій шиї зваблених небес...
Розбилась ніч на лічені хвилини,
В одну з яких я втратила тебе.

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко