САКСОФОН

В твоїх очах той божевільний сон
Вже облетів, немов черемхи квіти,
А десь тужливо плакав саксофон,
Труїв серця коханням безпросвітним. 

Він захлинався в пряній далині,
Як відчаєм, своїм риданням-словом,
І запалили янголи сумні
Сліпуче сонце тулуба тонкого.

Та байдуже відлунював той крик
Від двох сліпців в тенетах іграшкових...
Програла я, і ти не переміг,
В бою за честь Фальшивої Любові.

Ти вибрав ніч. А мій гіркий полон
Хіба байдужість попелом притрусить...
Я не хотіла. Просто саксофон
Так вкрадливо співав нам про спокусу.