ПРОЗОРА ТИША

Прозора тиша - дощ холодний,
Холодний, як твої вуста...
Відлуння зваблює сьогодні,
А завтра? Краще не питай!

За хмарами сховались зорі,
І стогне відьма-темнота...
А голос твій - як дощ прозорий,
Небесних сліз дзвінкий кришталь.

 


Copyright © 2008 Наталка Шевченко