ПОЛИН

Ти назбирав в степу полину,
І вже тенета доплітав,
І сам в це видиво поринув,
Як в тінь - розпечені вуста.

Це - полиновий цвинтар волі,
По пояс - трави; в’яне квіт,
І знов заламують тополі
Оголене сум’яття віт.

Ти готував чаклунський трунок,
Ти був підручником тортур...
Мені співали п’яні струни
Про невимовну гіркоту!