ОСІННІ ДНІ

Осінні дні котилися в нікуди,
В пекуче “ні” летіли, мов вода,
Цілунок збожеволівшого Юди,
До скронь моїх біль ніжно прикладав.

А дощ безжурний лився знавісніло,
І я тебе шукала серед тих,
Хто шматував небес блакитне тіло,
У пальцях блискавиць та в ситі стріх.

Я так тебе прискіпливо шукала,
Поміж сумних блукаючих вогнів...
Від вуст моїх відлуння помирало,
На плаї, де мене ти не зустрів...