ОСІНЬ

Відлітає літня спека
У вирій;
Помахуючи крилами розпеченими,
Зникає за обрієм сонце, і згасає повільно...

Холодні вітри полчища хмар
дощових наганяють на небо бездонне.
Листя сиплеться жовте з усохлих дерев –
І шурхоче воно під ногами,
наче кличе прислухатись –
Осінь.