МАМІ

Не виросту із маминих тривог,
Хай мчать роки, сполохані, мов коні,
Та знов мене торкається сам Бог
Святим теплом пришерхлої долоні.

Не виросту із маминих турбот,
Бо в них довіку всі ми – немовлята,
Молитва мами та її любов –
Мого життя і спокою солдати.

Не відісплю тяжких ночей без сну,
І сліз її не зможу я відбути,
Але зміняю їх на ту весну,
Яку так хочу мамі повернути!

Не виросту із маминих турбот,
Бо доки світ цей білим називають,
В нім серце нені та її любов –
Один-єдиний справжній вхід до раю!